Геополітичний вимір гонки за штучний інтелект

Переклад: Оля Воленюк

Як і будь-який далекосяжний технологічний прогрес, технологія штучного інтелекту стала складним і багатовимірним явищем, оскільки її вплив поглибився та поширився на нові сфери життя. Наприклад, економічна основа феномену штучного інтелекту набрала обертів за останні п’ять років і призвела до стрімкого зростання компаній, які займаються виробництвом чіпів графічних процесорів (чіпів штучного інтелекту) і розробкою моделей штучного інтелекту. Важливість економічного виміру виявилася на повну силу 27 січня 2025 року, коли падіння акцій Nvidia, гіганта-виробника чіпів штучного інтелекту, призвело до втрати вартості на 3% за один день індексу Nasdaq. У той же час, прориви в галузі штучного інтелекту викликали занепокоєння щодо впливу нової технології на права людини, верховенство права та демократію, що призвело до дебатів щодо етики та регулювання штучного інтелекту. Небезпека втрати контролю над моделями штучного інтелекту, їх безвідповідального використання або експлуатації зловмисниками ще більше посилила тиск щодо створення нормативної бази ШІ. Однак, незважаючи на численні спроби міжнародних організацій на чолі з ООН створити обов’язкове універсальне регулювання штучного інтелекту, консенсусу не було досягнуто. Основна причина провалу глобального регулювання полягає в зростаючих міркуваннях національної безпеки у сфері штучного інтелекту. Після технологічного буму, бізнес-буму та поширення регуляторних зусиль настав новий етап у розвитку явища – геополітична гонка за ШІ.

Один з останніх розпоряджень адміністрації Байдена «Усунення бар’єрів на шляху лідерства Америки в галузі штучного інтелекту» не залишає жодних сумнівів щодо її цілей у сфері штучного інтелекту. Це не регулювання, або, звичайно, інший тип регулювання, який ставить у центрі не права людини чи верховенство права, а першочерговий національний інтерес збереження американського лідерства у сфері штучного інтелекту. Для досягнення цієї мети адміністрація США розділила країни на три категорії за ступенем близькості або ворожості до США і на основі цього поділу встановила правила доступу до технологій штучного інтелекту. Окрім 18 країн, які були визначені як близькі союзники США та матимуть право на необмежений доступ до цих технологій, більшість країн світу, включаючи Ізраїль, підлягатимуть значним обмеженням, які вплинуть на їх здатність розвивати інфраструктури штучного інтелекту на своїй території. До третьої групи увійшли країни, ворожі або суперники США, включаючи Китай, Росію, Організацію Північноатлантичного договору та Іран. Приналежність країн до тієї чи іншої категорії визначалася сукупністю політичних і нормативних міркувань. Наприклад, Індія, яка вважається одним із ключових партнерів США в Індо-Тихоокеанському регіоні, не потрапила до групи близьких союзників через зв’язки з Росією та відносно слабку систему регулювання штучного інтелекту в її сфері. (1) Ймовірно, що подібні міркування призвели до виключення інших розвинених країн із групи близьких союзників, таких як Швейцарія, Португалія та Ізраїль.

Незважаючи на те, що президентський наказ Байдена багатьом був сприйнятий як сюрприз, він став ще одним кроком у рамках існуючої американської політики, спрямованої на скорочення доступу Китаю до передових американських технологій. Ще в жовтні 2022 року адміністрація Байдена встановила початкові обмеження на експорт передових чіпів і технологій для їх створення до Китаю. У відповідь китайці оголосили про обмеження експорту до США рідкісних металів, галію та германію, необхідних для створення чіпів. Вашингтон знову посилив обмеження в жовтні 2023 року та грудні 2024 року. Сьогодні США також кидає виклик Китаю в області глобальних стандартів ШІ, а також у питанні регулювання даних; Крім того, американські санкції проти Huawei змусили китайську владу створити власні технічні стандарти. (2) На тлі зростаючого суперництва не дивно, що всі спроби досягти глобального консенсусу щодо регулювання штучного інтелекту зазнали невдачі, незважаючи на конструктивний підхід, продемонстрований адміністрацією Байдена, принаймні в першій половині її терміну, щодо багатосторонньої дипломатії загалом і ООН зокрема. Окрім розчарування адміністрації невдачею регуляторних зусиль, американська ескалація боротьби за лідерство у сфері штучного інтелекту стала результатом оновленої оцінки адміністрації Байдена про те, що технологічний розрив між США та Китаєм скорочується швидше, ніж вважалося раніше.

Наказ Байдена добре вписується в концепцію «Америка перш за все» майбутнього президента Трампа, який зацікавлений у збереженні переваги США у сфері штучного інтелекту. Насправді під час свого першого терміну Трамп заклав основи цього підходу, коли чинив тиск на Нідерланди, щоб змусити нідерландську компанію ASML, виробника передових машин для виготовлення мікросхем, припинити експорт своєї продукції до Китаю. Тому не дивно, що Трамп поки що залишив без змін розпорядження Байдена щодо обмежень на експорт чіпів. Також на другий день свого терміну Трамп зібрав у свій офіс керівників трьох американських технологічних гігантів, щоб оголосити про створення нового проекту з розвитку інфраструктури штучного інтелекту «Зоряна брама», вартість якого, як очікується, досягне півтрильйона доларів. Важливо відзначити, що в той же час Трамп скасував іншу частину спадщини Байдена – документ про етичні принципи регулювання штучного інтелекту, тим самим ще більше підкресливши свою перевагу дерегуляції ШІ на користь економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності в цій сфері. 

Одним із відомих кліше про нові технології є те, що «США винаходять, Китай копіює, а Європа регулює». Останні події не залишають у цій заяві навіть натяку на гумористичний відтінок. Китай продовжує семимильними кроками просуватися в області штучного інтелекту, незважаючи на обмеження Америки, а на думку кількох експертів, навіть завдяки їм. Посилення американських санкцій змушує китайські компанії шукати альтернативні шляхи розвитку технологій. Успіх китайської компанії Deepseek у створенні більш дешевої мовної моделі (LLN) порівняно з американськими компаніями дає поштовх індустрії штучного інтелекту в країні. Через тиждень після анонсу нового продукту Deepseek центральний банк Китаю оголосив «План дій з розвитку індустрії штучного інтелекту», який має на меті виділити приблизно 140 мільярдів доларів протягом наступних п’яти років на створення інфраструктури штучного інтелекту та розробку передових програм, таких як робототехніка та економіка на низькій навколоземній орбіті (LEO). У той же час китайська влада розробила незалежну систему регулювання штучного інтелекту, яка передає всі наглядові повноваження в руки режиму. Бум індустрії штучного інтелекту в Китаї не тільки допомагає китайській економіці подолати поточну кризу, але й посилює її геополітичні амбіції. У вересні 2024 року Міністерство закордонних справ Китаю опублікувало «План дій щодо створення можливостей штучного інтелекту», у якому центральною метою своєї діяльності визначило допомогу країнам «Глобального Півдня».

На тлі двосторонньої конкуренції між США та Китаєм Європейський Союз намагався встановити свої глобальні позиції у сфері штучного інтелекту насамперед за допомогою регулятивних зусиль. Основним моментом його зусиль стало європейське законодавство про штучний інтелект, яке набуло чинності в серпні 2024 року. Натхненний регулятивними зусиллями у сфері конфіденційності в Інтернеті та відносним успіхом у роботі з американськими технологічними компаніями, Союз поспішив із завданням регулювання штучного інтелекту з метою стати глобальним регуляторним центром у цій галузі на основі західної системи цінностей і системи класифікації ризиків штучного інтелекту. Однак елементи на технологічній арені та верхи європейської політики зараз різко критикують надмірний регулятивний підхід, який обтяжує діяльність у сфері ШІ та блокує інновації. Надмірне регулювання, роздутий бюрократичний механізм як на рівні ЄС, так і на рівні держав-членів, а також низька здатність залучати приватний капітал для інвестицій у технологічний сектор створюють значні перешкоди для діяльності індустрії високих технологій у Європі та спричиняють відтік мізків, головним чином до США, в умовах привабливих пропозицій щодо досліджень та роботи в секторі ШІ. Принаймні серед деяких європейських лідерів зростає розуміння масштабів виклику, який сприймається як посягання на технологічний суверенітет континенту. Європейський Союз насправді черпає підбадьорення з прикладу китайського Deepseek, який, на їхню думку, свідчить про те, що величезні інвестиції в штучний інтелект в американському стилі не є наперед завершеним, і створює нову можливість для Європи повернутися на лідируючі позиції у сфері штучного інтелекту. Країни ЄС мають у своєму розпорядженні ключові активи для розвитку технологій штучного інтелекту: величезні бази даних державних органів, розвинену академічну та дослідницьку інфраструктуру та невуглецеві джерела енергії (атомна енергетика у Франції, відновлювані джерела енергії в Іспанії). Темпи впровадження інфраструктурних проектів ШІ, швидке усунення бюрократичних бар’єрів і значне залучення капіталу для інвестицій у стартапи визначатимуть, чи зможе Європа наздогнати Китай і США в гонці за штучний інтелект.

Окрім трьох згаданих вище гравців, низка країн уже приєдналися до цієї гонки та виділяють значні ресурси на розвиток можливостей у сфері штучного інтелекту. Крім того, що лідерство в цій галузі є значним економічним важелем, воно впливає на імідж країн і покращує їхні активи на світовій арені. Крім того, технології штучного інтелекту довели свою ефективність на полі бою (у війні із залізним мечем (3) та російсько-українській війні (4)), забезпечивши таким чином своє центральне місце в міркуваннях національної безпеки та геополітичних розрахунках. У цьому контексті попередження експертів про початок гонки штучного інтелекту озброєнь вже не такі перебільшені. У той же час, наскільки геополітичний вимір штучного інтелекту може загострити конкуренцію між конкуруючими країнами, він також може створити простір для співпраці між країнами зі спільними інтересами. Це країни, менші за Китай і США, «середні сили», які зацікавлені в збереженні своєї технологічної незалежності та використанні своїх переваг у штучному інтелекті для просування інтересів на міжнародній арені. Зазначимо, що згідно з глобальним індексом Стенфордського університету за 2024 рік, Індія та Об’єднані Арабські Емірати входять до десятки найкращих країн у сфері штучного інтелекту на четвертому та п’ятому місцях відповідно. Співпраця у сфері штучного інтелекту може додати важливий рівень у відносинах Ізраїлю з цими країнами. 

Ізраїль приєднується до гонки штучного інтелекту з позиції, яка поєднує переваги та недоліки. Стенфордський індекс за 2024 рік поставив Ізраїль на перше місце у світі за концентрацією талантів і на п’яте місце за рівнем проникнення навичок у сфері штучного інтелекту. Ці цифри та імідж «нації стартапів» сприяють здатності Ізраїлю залучати іноземні інвестиції. Однак Ізраїль не виділяється у сфері створення інфраструктури штучного інтелекту, наприклад гігантських центрів обробки даних, і не є глобальним постачальником енергії, як країни Перської затоки. Хоча очікується, що ці дві цифри не зміняться кардинально, Ізраїль повинен прийняти національну стратегію штучного інтелекту, яка включає розвиток інфраструктури ШІ та обчислювальної потужності, які відповідають його потребам і прагненням. Окрім інвестицій у фізичну інфраструктуру, Ізраїль також має зміцнити освітню, академічну та дослідницьку інфраструктуру, яка забезпечить зростання нового покоління якісної робочої сили. Збереження цих переваг дозволить Ізраїлю й надалі користуватися статусом передової країни в технологічній сфері, зміцнювати існуючі партнерства та сприяти розвитку нових. 

Очікується, що під час свого візиту до Вашингтона цього тижня прем’єр-міністр, за повідомленнями ЗМІ, підніме запит Ізраїлю на включення його до групи країн з необмеженим доступом до чіпів ШІ. Це необхідний крок на шляху до головного союзника Ізраїлю, який покликаний відновити непотрібну шкоду його іміджу. З точки зору Ізраїлю, американський підхід до штучного інтелекту має стати центральним якорем у всіх питаннях, що стосуються його геополітичного виміру, особливо з огляду на сценарій зростання конкуренції між США та Китаєм. Щодо питання регулювання, про яке ще не сказано останнє слово, це важливо для незалежної позиції Ізраїлю, яка заохочує існуючу співпрацю зі США та Європейським Союзом, поряд із розглядом нових спільних ініціатив, наприклад, з Індією. (5) Крім того, в рамках національної стратегії у сфері штучного інтелекту Ізраїль має сформулювати зовнішню політику, яка сприятиме партнерству у сфері штучного інтелекту з іншими західними країнами, Індією та державами Перської затоки. Також важливо розглянути план розвитку базових можливостей штучного інтелекту в рамках пакету зовнішньої допомоги Ізраїлю, з акцентом на африканські країни.